Кожні батьки, а нерідко і бабусі та дідусі, змушені собі ламати голову над питанням — куди безпечно і корисно повести своїх маленьких дітей на прогулянку. Особливо це стосується спальних районів, де і дитячих майданчиків, і парків та скверів в нормальному стані мало. Львів у цьому плані не виняток. Візьмемо за приклад вулицю в одному зі спальних районів міста. Тут дитячих майданчиків небагато (до їх стану повернемось пізніше). Одна гойдалка на три чотирнадцятиповерхові будинки і сусідні дев’ятиповерхові. Негусто, тож батьки шукають якоїсь альтернативи. Поблизу вищезгаданих будинків є училище. Цей навчальний заклад часто приймає весілля, випускні вечори та інші заходи. Тож його територія „облагороджена” — нові доріжки, клумби, лавочки тощо. Чому б сюди не прийти з дитиною? Але ж ні. Днями, коли кілька мам і бабусь з дітьми віком не більше двох років гуляли територією цього державного начального закладу, невідомий чоловік з хамською поведінкою вимагав забрати дітей. Фрази цього чоловіка будь-якого батька чи матір виведуть з себе. Він з ходу заявив, що «дітей тут ВИГУЛЮВАТИ заборонено». На це було запитання — «А що, собак можна?». Відповідь — «Собак можна, за ними легше прибрати». Після такої «милої бесіди» мами навідріз відмовились покидати територію, хоч чоловік погрожував викликати охорону і адміністрацію закладу. Свою позицію він аргументував тим, що це приватна (!) територія. Але що може бути приватного у державного начального закладу?! Врешті він залишив дітей і мам у спокої, хоч сідаючи у авто продовжував щось незадоволено говорити. А у розмові між собою матері і бабусі поділились досвідом, що це вже не перший подібний випадок на території цього закладу. Хтось скаже — та нехай сидить собі сам зі своїми собаками, навіщо мені нерви псувати? Ось поруч є дитячий садок, хто там заборонить гуляти з дитиною? Але і там, виявляється не можна. Зайшовши на територію садка, ризикуєте не вийти. Тут теж «не вітають» присутність сторонніх дітей, навіть у вечірній час, коли вихованців садка вже немає. Всі проходи на територію закривають на колодки, хоча про це ніхто не попереджає. Тож вільно зайшовши в садок потім батьки навіть з кількамісячними немовлятами у візочках «форсують» паркан. Що ж, хоч-не-хоч доведеться повертатись на дитячий майданчик. Але і тут умови для прогулянки не найкращі. Його кілька років тому додумались перенести зі старого місця з твердим покриттям на газон — бо на місці майданчика поставили хлібопекарню (!). Під ногами десятків дітей та дорослих трави не стало, і тепер кожен дощик перетворює майданчик на багнюку. До речі, найближчий дитячий майданчик теж поставили в прямому сенсі цього слова на болоті. Хоча і це ще не все. Бомжі, алкоголіки і «пацанва» облюбувала собі лавки навколо майданчику — курять, лаються, розпивають спиртне. А ті, хто має дивитись за порядком, роблять вигляд, що нічого не бачать. Натомість у Львівській міськраді звітують про зростання кількості дитячих майданчиків. За інформацією прес-служби мерії, в 2010 році у Львові облаштовувати 54 дитячі та дитячо-спортивні майданчики: у Галицькому районі — 3, у Франківському — 11, у Шевченківському та Залізничному — по 9, у Личаківському — 8 та у Сихівському районі — 14. Для цього з міського бюджету було виділено 2,5 мільйони гривень. В 2011 році на облаштування нових майданчиків у бюджеті передбачено 2 млн. 700 тис. грн. У мерії нагадують, що вже чотири роки у Львові діє програма, згідно з якою виділяються кошти на встановлення дитячих майданчиків. В 2007 році встановлено 43 майданчики, у 2008 році — 76, а у 2009 році — 57. Вартість одного майданчика становить в середньому 45 тис. грн. Так, гроші з бюджету і нові майданчики це добре. Але чи варто це робити лише для галочки і піару, при цьому не забезпечуючи можливості справді якісного дозвілля дітей? Тим більше, що народжуваність, у порівнянні з важкими 90-ми, зараз значно зросла. На жаль, у Львові дехто не розуміє, що діти — це наше майбутнє. І всі діти мають права і потреби, а не лише обрані. Олександр Сніжинський, „ОстроВ”
